Синоніми до слова Блищати

Та ось небо поступово блідішає, проступають контури предметів, починають тьмяно блищати рейки.

Власне кажучи, на рукавах мундира у нього мали б уже блищати золоті капітанські зірки.

Балтазар, який завжди крутився десь поблизу, кидався стрімголов до м’яча, лягав на нього, а слуга ганяв лужком, підбираючи м’яч, аж поки його обличчя починало блищати, як місяць уповні.

Тим часом меблеві чохли почали блищати світлом, що дужчало з вікна, і перші голоси вулиці прозвучали ясно, як у кімнаті.

Йому подобалося, як починали блищати стрільчасті шибки вікон по всьому замку, коли запалювали свічки та комини у баштах і кам’яних палатах.

Вважайте мене тюхтієм, називайте мене боягузом, блищати я на вас усіх хотів.

Чорна шкіра Тома почала блищати, він провів рукою по обличчю.

«… І земля стає жовтою, і камені починають блищати інакше.

Очі танечників почали блищати у сутіні, істеричне дрижання стягало їх уста в судорожний усміх, а з уст виривались тихі вигуки не то радості, не то муки.