«О, безчесний ви народ, негідний, з своїм убогим та мерзенним розумом !
І пан Бісмарк — не який небудь безчесний і брехливий дипломат, а відвертий, грубий, завжди говорить правду і з своїми намірами не криється.
Треба чітко з’ясувати, наполягав він, що «ми несхитно готові воювати далі, якщо ворог не дасть нам миру, чи тільки мир безчесний».
— СССатано, безчесний Сатано, і це ти мене питаєш про ціну?
Бо хто б терпів бичі й наруги часу, Гніт можновладця, гордія зневаги, Відштовхнуту любов, несправедливість, Властей сваволю, тяганину суду, З чесноти скромної безчесний глум, Коли б він простим лезом міг собі Здобути вічний спокій?
Пан Каправка читав власні філіппіки на безчесний бандитський режим.
— Навряд чи знайдеться той суд, який зможе підтвердити цей безчесний вирок !
— Я повірив вашому слову , — сказав він , — тому що хоч ви й мерзенний пірат і з усіх поглядів безчесний єретик, але маєте славу людини, яка дотримує своїх обіцянок.
— Побите ! і я пристав на безчесний мир з Карапетом.
Його вчинок безчесний, і я заберу від нього дочку.