Але незабаром селище лишилося позаду, хлопці вийшли із затоки у море й поволі повели баркас до обмілини попід Івовою хатиною.
Монтгомері також зійшов на берег, і всі заходилися розвантажувати баркас.
Вночі вони перегнали твій баркас у затоку, й тепер він чекає там на купця.
Ми кинули якір за лігу від затоки, капітан вирядив баркас з десятком добре озброєних матросів, давши їм посуд для води, якщо вони її знайдуть.
Підійшовши до берега в тому місці, де ми покинули баркас, вони причалили, висіли з шлюпки й витягли її на пісок, чому я був дуже радий.
Похмуре море гнало за валом вал, жбурляло вниз, угору старий баркас, і раз у раз вкрадалася підступна думка: добре було б сьогодні піти в глибини моря, щоб не зазнати завтра нових страждань !. .
Монтгомері скермував баркас у вузеньку штучну затоку, яка скидалася на маленький док.
Вони, з свого боку, почали показувати, щоб я зупинив баркас, і тоді вони принесуть мені їжу.
Відчувши, що баркас врізався носом у береговий пісок, я дерев’яним черпаком відштовхнувся від баркаса.