Тільки тепер вона не бігла алеєю, а нескінченна алея гострим списом струменіла через неї, проходила крізь серце, не даючи ні ворухнутися, ні дихнути, від чого стиснуті обезкровлені пальці затерпли.
Коли слухати з цього місця, спів тенора нагадує викрики возіїв вугілля, сопрано — істеричні ридання, а голос баса — ревіння бугая: Та ось знов головна алея; тепер людей тут небагато, і лави майже порожні.
Ось село, горобинова алея, місток через тиху й темну річку; підноситься імла й заступає сонце; і знову сірий, холодний день, червоні дахи, череди червоних корів.
То така собі природна алея, яку з обох боків щільно обступають дерева.
І ця алея, і темні хащі обабіч, і висока арка, складена з величезних стовбурів , — усе було, як уві сні.
Навпроти тяглась дубова алея, і вдалині вже вимальовувалося похмуре громаддя замка.
З пансіону (з четвертого поверху) відкривається гарний краєвид на долину фабрики Гобеленів і на чудовий сад, уздовж якого тягнеться липова алея".
А тополина алея біля монастирського струмка, де ми колись ловили пліточок, пам’ята єш?
Темні дерева височать коло його, й затьмарена алея губиться у синьому мороці.
Тепер у нього буде ціла алея … І ти зможеш приходити сюди, коли захочеш.