В цих словах зазвучала вже така іронія, що археолог більше не згадував про лисину і, мабуть, таки повірив у свою густу чуприну.
Зла іронія, всієї цієї історії, як казав згодом Еллсрі Квіп, полягала в тому, що мета змови й коптрзмовп — Сільвеетрове золото — залишалася такою самою примарною, яким був спершу Чорний дім.
У буржуа відбирали бравнінги, і вони плакали, а потім у нас одбирали, і ми не плакали — не іронія !
Вітальня враз притихла, вп’ялась очима в нього, і в тих очах було усе: повага, сум, іронія …
Ось така іронія долі: можливо, зараз моя сестра стала б для Піти кращою помічницею.
— Воно й видно … — В голосі Луцької прозвучала іронія.
Якщо його й звали Саватієм" - у голову лізла гірка іронія" - то це міг бути хіба що отой Савка" який ночував у капезе з Василем Івановичем і безпомильно вгадував" котра година" за рухом поїздів.
Ось вам іронія долі: багато художників, які порівняно з ним не володіють особливим талантом, працюючи пензлем, віддаються живопису набагато щиріше від нього.
Тут є іронія і в' їдливість, але й так само щире визнання, без заздрости.
Петр зібрав своє манаття й перебрався до графського палацу під Петршином; однак — така вже була іронія долі - ще того самого дня він трохи не скористався батьковою великодушністю й не повернувся до завжди відчиненого для нього дому.